Бондаренко Володимир Олександрович

15 грудня 1975 р., м. Луганськ (раніше була назва Ворошиловград)

Загинув 31 серпня в бою під Дебальцевим.

Капітан. Відповідно до Указу Президента України від 19.05.2014 № 480/2014, як загиблому у ході проведення антитерористичної операції та виявив при цьому мужність, самовідданість та героїзм, присвоєно чергове військове звання ПОСМЕРТНО: МАЙОР.

Основна посада, начальник служби пального і мастильних матеріалів тилу військової частини А3838 (був переведений у 169 навчальний центр Сухопутних військ).

Військовослужбовець 169-го навчального центру Сухопутних військ.

Загинув 31 серпня в бою під Дебальцевим. Тоді ж загинули прапорщик Дмитро Титко, сержант Олександр Шелепаєв, старший сержант Юрій Савченко. Група була в «секреті» — снайпери-розвідники, обставини загибелі не розголошуються, відомо, що загін потрапив в засідку, також був обстріляний і загін на бронетехніці, який мав їх забрати, терористів було ліквідовано.

м. Київ, кладовище «Лісове», земельна ділянка 79-24-1А.

Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).Наказом ВК Деснянського РВК № 92 від 4 червня 2015 р., нагороджений нагрудним знаком «Захиснику Вітчизни» (посмертно). Від Київської міської спілки ветеранів АТО розпорядженням № 013 від 20 лютого 2016 р. нагороджений пам’ятним знаком «Герой киянин». Розпорядженням міського голови № 193 від 27березня 2018 р. "за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію від громади міста Києва", нагороджений посмертно медаллю «Честь. Слава. Держава».

Наказом ТВО командувача військами Північного оперативного командування від 29 червня 2002 р., «за зразкове виконання службових обов’язків, високу професійну майстерність та старанність», нагороджений грамотою.  Наказами командира військової частини А 3838 від 6 грудня 2012 р. та від 23 лютого 2013 р., «за сумлінне виконання службових обов'язків, зразкову військову дисципліну», нагороджений грамотами. Наказом командира військової частини А 3838 від 28 грудня 2012 р., «за вагомий внесок у розвиток армійського спорту, активну участь у проведенні спортивних свят та змагань частини», нагороджений грамотою. Наказом міністра оборони України № 37 від 6 лютого 2014 р., нагороджений медаллю «20 років сумлінної служби».

З 15 жовтня 1976 року мешкав в Чехословаччині до 10 вересня 1981 року.З 10 вересня 1981 по 20 червня 1984 року, де навчався з першого по третій класи в Гамборській середній школі Грузинської РСР.З 20 червня 1984 року по 1 вересня 1989 року мешкав в ГДР, де навчався в середній школі.З 1 вересня 1989 року по 10 листопад 1991 року навчався в Кіроваканській середній школі Вірменської РСР. З 10 листопаду 1991 року по березень 1992 року навчався в Білоцерківській СШ № 1.З 9 березня 1992 року навчався в Київській середній школі № 220 та отримав атестат 16 червня 1992 року. У 1998 році закінчив Київський міжнародний університет цивільної авіації (військовий факультет)  і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Експлуатація авіаційної наземної техніки» та здобув кваліфікацію інженера-механіка.

Пам’ятна дошка біля під’їзду, де він проживав, Десна, вул. Довженка, 27.

Без батька залишилася його донька (від другого шлюбу) та син (від першого шлюбу).

Не витримавши втрати сина, його мати, Бондаренко Марія Миколаївна,померла  11 лютого 2017 року  у  віці 64 років.

Батько, Бондаренко Олександр Якович, з його поганим здоров’ям ледь тримається між життям та смертю.