Кузьмін Дмитро Володимирович, Миротворець

27.04.1974р.в м.Азбест Свердловської обл. РСФСР

10.07.2014р. поблизу с.Ульянівка Красноармійського р-ну Донецької обл.

Сержант резерву

Командир відділення

1 взвод спеціального призначення резервного батальйону спеціального призначення військово їчастини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Національнорї гвардії України( батальйон «Донбас»)

Отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям,  при виконанні службового завдання, натрапивши на ворожу засідку

с.Гнідин Бориспільського району Київської області, Центральна алея.

Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеню (Указ Президента України №619/2014).

Згідно наказу командувача Національної гвардії України від 28.07.2014 №182 навічно зарахований в списки особового складу військової частини 3027.

Пам’ятний знак «ГЕРОЙ КИЯНИН» (20.02.2016р., посмертно).

Народився та ріс в м.Азбест Свердловської області. Вперше приїхав в Україну в 5-річному віці. Батьки часто переїжджали, тому навчався і в Україні, і в Росії. Закінчив середню освіту в Углуватській середній школі Христинівського району Черкаської обл. на батьківщині своєї мами в 1991році. Вступив до Київського художнього училища, після 1-го курсу призваний в армію. Службу проходив в рядах Національної гвардії, яка на той час підпорядковувалася Президенту України, в м.Донецьку. Після звільнення в запас, в 1994 році вступив до Львівського торгово-економічного інституту( тепер – університет). Навчаючись, вів активне студентське життя: був членом студентської ради, грав в команді КВК «Вільний вітер», брав участь в «Козацьких забавах», займався бойовим гопаком, брав участь в змаганнях по армрестлінгу. Після закінчення університету в 1999р. переїхав до Києва, одружився, працював в комерційних структурах, спеціалізувався на продажах сільськогосподарської сировини(ВЕД та ЗЕД), паливних матеріалів. Хобі його життя – фотографія. Мав кілька фотопроектів, співпрацював з   деякими журналами та газетами , артистами. 9 травня 2014р.разом з однодумцями виїхав до м. Дніпропетровськ, щоб вступити до лав батальйону Дніпро. Офіційно в ньому не значився. 11 травня під час проведення референдуму ДНР вже брав участь в територіальній обороні м. Красноармійськ. Своїми діями зумів зупинити натовп агресивних проросійськи налаштованих людей. Завдяки тодішнім вмілим діям батальйону референдум в місті не відбувся, територія залишилася українською. Після резонансного розстрілу добровольців батальйону «Донбас» під Карлівкою 23.05.2014р.вирушив до місця їх дислокації на підмогу.З початку червня разом з побратимами повернувся до Києва та проходив військову підготовку на базі ВЧ 3027 Нацгвардії в Нових Петрівцях. Підписав контракт резервіста . Вдруге присягнув на вірність Україні. 28.06.2014р.офіційно був відправлений в зону проведення АТО. Приймав участь у звільненні м. Артемівськ (Бахмут), в боях під Карлівкою, Курахово.

Залишилася дружина та двоє неповнолітніх синів.

В с. Углуватка Христинівського району Черкаської обл. відкрито пам’ятну меморіальну стелу та названо вулицю в честь Дмитра.

На Меморіалі працівникам органів внутрішніх справ України, загиблих під час виконання службових обов'язків, на Солом’янській площі м. Києва увіковічене прізвище Дмитра.

На території штабу Північного територіального управління Національної гвардії України в м.Києві по вул. Є. Коновальця, 38 відкрито пам’ятник загиблим в АТО бійцям, на якому увіковічене прізвище Дмитра.

У Львівському  торгово-економічному університеті за адресою вул. У.Самчука,9, відкрито меморіальну дошку пам’яті.

В м. Бахмут на будівлі гуртожитку, де в липні 2014р. після звільнення міста дислокувався батальйон «Донбас», відкрито меморіальну дошку чотирьом бійцям батальйону, в т.ч. Кузьміну Д.В., які приймали участь у звільненні міста та незабаром загинули.