КМДА Київська міська державна адміністрація


Дмитро В’ячеславович Максимов (17 листопада 1994 року, місто Київ — 19 лютого 2014 року, місто Київ) — студент, професійний спортсмен.

Життєпис. Народився 17 листопада 1994 року у Києві. У 2002-2007 роках навчався у київській середній загальноосвітній школі № 223, у 2007-2011 роках – у спеціалізованій школі №118 “Всесвіт”. У 2011 році вступив до Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету державної податкової служби України у місті Ірпінь. Коли йому виповнилося чотири роки, у нього виявили проблеми зі слухом. Лікарі сказали, що це вроджене. Поставили слуховий апарат, оформили інвалідність. До 15 років займався дзюдо зі звичайними дітьми, брав участь у змаганнях і майже завжди перемагав. З 2011 року займався дзюдо в Київському міському центрі “Інваспорт”. Був бронзовим (в особистому заліку) та срібним (у командному заліку) призером Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед глухих 2012 року, що проходив на острові Маргарита (Венесуела); бронзовим (в особистому заліку) та срібним (у командному заліку) призером з дзюдо Дефлімпійських ігор 2013 року, що проходили у місті Софії (Болгарія). Майстер спорту
міжнародного класу. Нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня (03.12.2013) за досягнення високих спортивних результатів на XXII літніх Дефлімпійських іграх у м. Софії, виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.

Участь у Революції Гідності. Взимку 2013-2014 років, не розповідаючи про це своїм рідним, перебував на майдан Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції Гідності. Завжди був на передовій, вночі чергував на барикадах. 18 лютого 2014 року бійці спецпідрозділу “Беркут” кинули у натовп мирних активістів Майдану бойову протипіхотну осколкову гранату, котра потрапила Дмитру Максимову в плече і в той момент вибухнула. Своїм тілом він стримав вибухову хвилю, прийнявши на себе більшість осколків гранати і врятувавши усіх, хто був навколо нього. Від вибуху гранати, що, практично вся, розірвалась на ньому, йому відірвало руку і сильно понівечило тіло, внаслідок чого він помер 19 лютого 2014 року від великої втрати крові. Дмитрові було 19 років.

Пошанування. Похований у місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області. Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності Дмитру В’ячеславовичу Максимову посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”. Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю “За жертовність і любов до України”, а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, що на алеї Героїв Небесної Сотні, на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові, що на вулиці Кривоноса. 22 травня 2014 року у Києві у приміщенні спеціалізованої школи №118 “Всесвіт” (вулиця Тульчинська, 5), де навчався герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 20 лютого 2015 року у Києві на фасаді будівлі середньої загальноосвітньої школи №223 (вулиця Жолудєва, 6-Г), де навчався герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 19 травня 2015 року в місті Ірпінь біля будівлі головного корпусу Національного університету державної фіскальної служби України (вулиця Університетська, 31), де навчався герой, було відкрито пам'ятний знак загиблим випускникам навчального закладу, які захищали цілісність та недоторканість України, на якому викарбуване й ім'я Дмитра Максимова; 4 червня 2016 року на фасаді будівлі цього університету йому було відкрито меморіальну дошку. За рішенням Спортивної федерації глухих України, Національного комітету спорту інвалідів України на честь Героя щороку проводитиметься Відкритий всеукраїнський турнір з дзюдо серед спортсменів з вадами слуху пам'яті Дмитра Максимова. Перший такий турнір пройшов 21 червня 2014 року в спортивному комплексі “Сокіл”. 19 травня 2018 року у Києві, столиці України, вперше вручили відзнаки (грамоти) імені Героя Небесної Сотні, майстра спорту України, призера Дефлімпійських ігор Дмитра Максимова.



При використанні матеріалів посилання на КМДА обов'язкове.