Сергій Борисович Шаповал (5 червня 1969 року, місто Київ – 18 лютого 2014 року, місто Київ) — охоронець.

Життєпис. Був єдиною дитиною у сім’ї. Перші дитячі роки провів на Солом’янці, а з 1974 року проживав на Оболоні. Закінчив вісім класів Київської середньої загальноосвітньої школи №90, що на вулиці Лаврській, 2. Згодом навчався у професійно-технічному училищі від заводу Антонова. Працював за фахом слюсарем – ремонтником на тому ж заводів. Був призваний на строкову службу в Радянську армію, яку проходив у прикордонних військах в Нагорному Карабасі. Там вперше отримав поранення. Після служби повернувся до Києва. Вищу юридичну освіту здобув заочно в Академії праці та соціальних відносин. Багато років працював у службі охорони корпорації ”Золоті ворота”. Двічі був одружений. З першою дружиною виховував доньку Олю. Любив тварин, закінчив курси кінологів.

Участь у Революції Гідності. Активіст Євромайдану. Після побиття студентів звільнився з роботи й постійно перебував на Майдані разом з коханою дружиною Ольгою. Вона була волонтером медичної служби, а Сергій вступив до 21 сотні Самооборони Майдану. У кінці січня 2014 року в ході протистояння з правоохоронцями отримав перше поранення. Тоді чоловіка врятував бронежилет, який носив під курткою. Разом з іншими протестувальниками брав участь 18 лютого 2014 року у “мирному наступі” з Майдану до Верховної Ради з метою вимагати винесення на сесійне голосування законопроєкту стосовно змін до Конституції України. Того дня будівлю Верховної Ради та Маріїнський парк оточили внутрішні війська, зокрема озброєні бійці “Беркуту” та тітушки. Сергій йшов у перших рядах. Отримав два вогнепальних поранення у живіт та груди між 14.00 та 14.20 в районі Кріпосного провулку. Важкопораненого його доправили до Будинку офіцерів, де був організований медичний пункт, проте врятувати героя не вдалося. Сергію було 44 роки.

Пошанування. Сергія Шаповала поховано у Києві на Лісовому кладовищі, на дільниці №43, ряд 13, місце 24. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Сергію Шаповалу було присвоєно звання “Герой України” з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю “За жертовність і любов до України”, а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, що на алеї Героїв Небесної Сотні, на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові, що на вулиці Кривоноса. 23 травня 2014 року у Києві на фасаді будівлі школи, що на вулиці Лаврській, 2, де навчався герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 30 травня 2014 року в сквері біля Оболонської районної державної адміністрації (вулиця Маршала Тимошенка, 16) встановлено пам'ятний камінь з іменем Героя. На фасаді будинку, 2-А, що на вулиці маршала Малиновського, де проживав Сергій, 23 серпня 2015 року йому було відкрито меморіальну дошку. На вшанування подвигу Сергія Шаповала та інших чотирьох герої Революції Гідності, які загинули в районі вулиці Грушевського неподалік Будинку офіцерів у Києві, 19 лютого 2017 року встановлено пам’ятний знак у Маріїнському парку.