Корзун Роман Анатолійович, Ромарiо |
12.06.1981р. ,місто Київ, Україна |
13.01.2015 р.,Донецький аеропорт с. Піски, Ясиноватського р-ну, Донецької обл. |
Солдат |
Старший навідник 3-го міномета |
1 мінометний взвод мінометної батареї механізованого батальйону військової частини В1688, 1 окремої танкової частини |
Загинув від артобстрілу під час виконання бойового завдання в районі Донецького аеропорту |
17.01.2015р. у м. Києві на Берковецькому кладовищі,вул. Стеценка, 18, Ділянка№86, ряд №12, місце №23 |
- Орден "За Мужність" 3 ступеня За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та вірність військовій присязі. Указ Президента від 4-го червня 2015 р. №311/2015 (посмертно). - Нагрудний знак "За Оборону Донецького Аеропорту" №1432 вiд Всеукраїнської Спілки Учасників Бойових Дій в АТО "Побратими України" (посмертно). - Нагрудний «Гвардійський Знак» Новгородської-Чернiгiвської 1 ОТБР №0363 1-ї окремоїгвардійськоїтанкової бригади (посмертно) за мужність та героїзм, проявлені при виконанні військового обов’язку під час проведення антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях. - Почесна Подяка - Медаль «Честь. Слава. Держава»№ 193 від 27.03.2018 р. за мужність, патріотизм та високу громадську позицію від громади міста Києва (посмертно). |
З 1988р. по 1996р. – навчався в школі №304 м. Києва. З 1996р. по 1999р. навчався Київському вищому професійному училищі №3 на автослюсаря. З 1999р. по 2001 р. – служив в ВВ МВС України у ВЧ 3008. З 2001р. по 2003р. – навчання в Академії Державної Податкової Служби України (м. Ірпінь), факультет «Правоохоронна діяльність». Вища освіта – незакінчена. Професійна діяльність – автослюсарем та водієм. Останнє місце роботи перед мобілізацією –працював водієм в ТОВ «Ласунка-Столиця». 20 березня 2014 року був мобілізований Святошинським РВК на спец навчання до смт. Гончарівське Чернігівської обл., де дислокується 1 окрема танкова бригада 8-го армійського корпусу Сухопутних військ України, що з березня 2014 року бере участь в антитерористичній операції на сході України. В зону АТО Роман Корзун потрапив 20 червня 2014 року, де спочатку захищав Луганський аеропорт, згодом брав участь в бойових діях під Волновахою. Наприкінці свого життя захищав підступи до Донецького аеропорту в Пісках, де і загинув 13 січня 2015 року. Романа Анатолійовича буквально розірвало навпіл вибухом ворожого артилерійського снаряду. |
Роман з дитинства захоплювався спортом. Займався боксом, хокеєм, легкою атлетикою, гирьовим спортом, пригав з парашутом. Роман понад усе любив та цінував життя. З вірою, надією та любов’ю в серці прагнув бачити нашу Україну вільною та незалежною. В травні 2015 року в Національній Академії ДПС України (м. Ірпінь) випускникам навчального закладу, які захищали цілісність та недоторканість України з військовими почестями відбулось відкриття меморіальної Дошки «Герої не вмирають». В березні 2016 року на території місця постійної дислокації 1 окремої танкової частини у смт. Гончарівське Чернігівської області з усіма військовими почестями відбулося урочисте відкриття меморіалу з фотографіями бойового шляху воїнів героїв даної частини. В травні 2016 року на території спеціалізованої школи №304 м. Києва (вул. академіка Єфремова, 21-а відбулося відкриття меморіальної Дошки випускникам школи – Корзуну Роману та Розналевичу Юрію, які загинули за незалежність рідної землі. |
