Головна  →  Загиблі Герої  →  Загиблі Герої Небесної Сотні  →  Пасхалін Юрій Олександрович

Юрій Олександрович Пасхалін (18 січня 1984 року, місто Сміла Черкаської області  – 19 лютого 2014 року, місто Київ) — комірник.

Життєпис. Народився у Тетяни та Олександра Пасхаліних у багатодітній родині. Був молодшою дитиною в сім’ї. Крім нього виховувалися ще двоє синів – Станіслав і Валентин та дві доньки – Світлана й Вікторія. Протягом 1990-1997 років навчався у Смілянській загальноосвітній школі №11, а протягом 1997 - 1999 – у Харківському вищому обласному училищі (в радянський період – Школа олімпійських резервів), займався штангою. Ще у шкільні роки відвідував гурток бальних танців, був лауреатом численних конкурсів. Трудову діяльність розпочав різноробочим на будівництві, згодом працював у цеху скляних світлопрозорих конструкцій фірми "Vinso", що спеціалізувалася на виготовлені металопластикових вікон. У 2000 році переїхав до Києва. Працював вантажником на фабриці "Роза", а потім перейшов працювати комірником на склад побутової хімії. Останнім його місцем праці був склад шпалер Товариства з обмеженою відповідальністю "Просистем" у місті Києві. Брав участь у протестних акціях під час Помаранчевої революції. Був одруженим. Разом з дружиною Світланою виховували сина Юрія, 2005 року народження. Любив природу та домашніх тварин.

Участь у Революції Гідності. Активіст Євромайдану. Приєднався до акцій протестів у січні 2014 року. Разом з колегами ходив на Майдан, брав участь у протистояннях зі спецпризначенцями. 18 лютого 2014 року цілий день провів у середмісті столиці. Коли увечері повернувся додому, то дізнався з телевізійних новин, що Майдан намагаються розігнати силою, а проти мітингувальників застосовують вогнепальну зброю. Не роздумуючи, повернувся на барикади. За даними Генеральної прокуратури України отримав вогнепальні поранення на вулиці Грушевського орієнтовно у проміжку між 00:00 та 01:00 у ніч на 19 лютого. Важко пораненого його доправили до медичного пункту, що був облаштований у будівлі Федерації профспілок України (вул. Хрещатик 2/18). Однак незабаром почалася пожежа, тому Юрія терміново евакуювали й відвезли до Київської клінічної лікарні №18, де він і помер о 01:50.
Юрію було 30 років.

Пошанування. Юрія Пасхаліна поховано у селі Носачів Смілянського району Черкаської області, звідки родом його матір. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Юрію Пасхаліну було присвоєно звання “Герой України” з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю “За жертовність і любов до України”, а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, що на алеї Героїв Небесної Сотні, на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові (вул. Кривоноса). 4 квітня 2014 року в місті Сміла на фасаді будівлі середньої загальноосвітньої школи №11 (вул. Рєпіна, 47), де навчався герой, у пам'ять про нього було встановлено меморіальну дошку. 8 липня 2015 року у Києві на фасаді будинку, що на вулиці Севастопольська, 7/13, де проживав герой, йому було встановлено меморіальну дошку. 19 лютого 2016 року у місті Сміла на фасаді будинку, що по вулиці Рєпіна, 43, де проживав герой, йому було відкрито меморіальну дошку. У 2016 році іменем Героя названо одну з вулиць у Дарницькому районі столиці.

Версiя для друку