СОКОЛЕНКО   АНДРІЙ  ОЛЕКСІЙОВИЧ

05.08.1972, м. Алмати, Казахстан

08.01.2015, м. Київ,
Головний військовий клінічний госпіталь Міністерства оборони України

Рядовий

Старший стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу

34 Батальйон територіальної оборони,  « Батьківщина».

В наслідок поранення, яке отримав в зоні проведення Антитерористичної  операції  під час мінометного обстрілу поблізу с. Чернухіно, Луганської обл.

м. Київ, Лісове кладовище

Орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).  Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

"Знаком народної пошани ХРЕСТОМ «ЗА ПОРАНЕННЯ В БОЮ» (посмертно). Нак. № 2 від 03.12.2016 Рішенням Народної комісії від 06.12.2016 «Всеукраїнське об єднання громадян КРАЇНА»

Батько та мати проживали в Казахстані, де народився Андрій. Переїхали на Україну на свою батьківщину в 1984. Андрій по закінченні СПТУ-12 працював на Рівненській атомній електростанції по спеціальності монтажник АЕС, потім таксистом. Підтримував Майдан під час революції Гідности. Доброволець, старший стрілець, 34 Батальйону територіальної оборони «Батьківщина». Окрім своїх військових обов'язків, займався ремонтом та вдосконаленням техніки та приладів, за що й дістав свій позивний «Лівша».

Андрій під час мінометного обстрілу терористами блокпоста 9 серпня 2014 року біля Дебальцевого, щоб врятувати життя побратимів, не побіг в укриття, а відкрив вогонь по лісопосадці — з якої коректувальник наводив вогонь. Міна розірвалася поруч з Андрієм, зазнав численних осколкових поранень внутрішніх органів та голови, в укриття із множинними пораненнями відійшов самотужки. Помер  08 січня 2015 р. у Київському військовому  клінічному  госпіталі після  5-місячної госпіталізації. Переніс  29 операцій — в Харкові, Львові, Києві .