Півоваренко Павло Васильович

02.09.1975р. в м. Радомишль Житомирської обл.

29.08.2014р. під  Іловайськом

полковник

Командир військової частини

51 ОМБр

При виході з Іловайського котла

Спочатку був похований як невідомий під №3191 в м. Запоріжжя на Кушугумському кладовищі, а 22.07.2016р. перепохований в м.Києві на Луr'янівському кладовищі

Бувна  городжений  медаллю" За сумлінну службу ІІ ступеню"  наказ Міністра Оборони України №960 від 10.11.2008 р;

Відзнака "Доблесть і честь "  наказ Міністра Оборони України №1377  від 10.12.2007 р;

медаллю" За бездоганну службу ІІІ ступеню"  указ Президента України №2151 від 03.12.2008 р;

        орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню (посмертно) указ Президента України №258/2016 від 17.06.2016 р;

медаллю" За жертовність і любов до України"(посмертно)  указ ПатріархаКиївського  та всієї Руси-України №14215 від 02.09.2016р.

З   1982  по 1990 рік навчався в школі №1 імені Т.Г. Шевченка м. Радомишль.

З 1990 по 1992 роки навчався в Суворовському училищі м. Мінськреспубліки Білорусь. З 1992 по 1996 роки навчався в Харківському Вищому танковому училищі.

             У 1996 році одружився та поїхаві з сім'єю служити до Автономної республіки Крим в місто Феодосія. З 1996 по 2001 роки служба в місті Феодосія на посадах  із командира танкового взводу до командира роти.

З  2001 року по 2004 рік начальник штабу танкового батальйону  в с. Перевальне АР Крим. З 2004 року по 2006 рік навчався в Академії Міністерства Оборони Українит еперішній університетімені І. Черняхівського.

З 2006 року по 2009 рік командир батальйону 30 окремої механізованої бригади в м. Новоград-Волинський Житомирської області.

З 2009 року по серпень 2010 року служба у 8 армійському корпусі.

З  2010 по 2012 рік служба в 101 окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних Сил України.

З 2012 по 2013 рік служба в 72 механізованій бригаді.

З липня 2013 року по травень 2014 року служба у Командуванні Сухопутнихвійськ Збройних Сил України.

З 22 травня 2014 року виконуючий обов'язки командира 51 механізованої бригади по 29 серпня 2014 року…

Залишилися дружина Світлана та 2 сини Євгеній та Максим.

Відкрито меморіальну дошку в ЗОШ №1 06.12.2017р.в м. Радомишль;

На пам’ятнику загиблих в АТО в м. Радомишль, відкритого 14.10.2018р., увіковічене ім’я Павла