Під час громадського обговорення, яке проходило на сайті КМДА 94% підтримали ідею такого перейменування. Всього до голосування долучилися 659 осіб.
Литвинський Юрій Олексійович народився 3 листопада 1967 року в м. Києві. 1984 року закінчив київську середню школу № 117 імені Лесі Українки. 1988 року закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище. В складі групи радянських військ служив у східній Німеччині, далі — на Далекому сході та Київському військовому окрузі. 2004 року за вислугою років звільнився з посади заступника командира рухомого командного пункту ГШ ЗСУ.
Юрій Литвинський одним із перших прийшов на Майдан. Був командиром 3 взводу 8-ї «афганської» сотні. В ніч на 20 лютого дістав вогнепальне поранення в ліве плече на вулиці Інститутській.
Надалі, у зв’язку зі збройною агресією Росії, добровольцем став на захист Батьківщини. В 2-му батальйоні спеціального призначення «Донбас» ВЧ 3027 Національної гвардії України виконував обов’язки заступника командира батальйону з озброєння — начальника технічної частини.
Брав участь у звільненні міста Попасна. Загинув 10 серпня 2014 року в запеклому бою за 4 кілометри від Іловайська, у якому українські сили захопили блокпост терористів, вилучили значну кількості зброї та знищили понад 30 бойовиків. Військовослужбовці намагалися просуватися далі, проте міст, по якому мали пройти автоколони, виявився замінованим. Це встановив підполковник Юрій Литвинський та очолив роботи по розмінуванню, чим зберіг життя багатьох військових. Під час цих робіт його та двох підлеглих застрелив ворожий снайпер.
Указом Президента України №651/2014 від 14 серпня 2014 року “за особливу мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України” підполковник Юрій Литвинський нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). У листопаді 2015 р. наказом командувача Національної гвардії України підполковнику резерву Юрію Литвинському присвоєно військове звання "полковник резерву" (посмертно).
Ми вдячні постійній комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики, постійній комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків, комісії з питань найменувань при Київському міському голові за підтримку проєкту рішення перейменування вулиці.
Дякуємо за підтримку Громадським організаціям міста Києва та Раді ветеранів міста Києва.
Дякуємо Київському міському голові Кличку Віталію Володимировичу та всім депутатам Київської міської ради VIII скликання за прийняття рішення.
Окремо хочемо відзначити активну позицію та всебічну підтримку Головного управління Національної гвардії України в процесі перейменування вулиці.