За результатами розмови з Легезою Костянтином Миколайовичем - заступником директора з лікувальної роботи ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського НАМН України", ми публікуємо відповіді на ваші питання, та інші популярні запитання, що стосуються хвороби Covid-19.
Як часто можна робити КТ?
У рік людина може отримувати без критичних наслідків дозу радіації до 15м3в.
Оптимальний варіант - проходити діагностику не частіше, ніж раз на рік. Але, якщо користь від комп'ютерної томографії оцінюється вище, ніж потенціальна шкода, її можуть призначити повторно через 1 місяць після попередньої процедури.
Чи можна захворіти ще раз, якщо вже перехворів?
У питанні повторного зараження поки що більше питань, ніж відповідей. Повторні випадки зараження скоріше за все очікувані, зважаючі на саму природу коронавірусів.
Чи попередній прийом (до початку захворювання) препаратів цинку і вітаміну Д3 полегшить перебіг хвороби?
Вітамін D являється одним із найважливіших регуляторів імунітета. Адекватна забезпеченість організму вітаміном D - одна з основ противірусного імунітету. На фоні недостатності вітаміну D у людини будь-якого віку виникає хронічне запалення, яке суттєво знижує резистентність організму до бактеріальних та вірусних захворювань (ГРВІ, грип, риніт, бронхіт, обструктивні захворювання легень).
Цинк відіграє важливу роль в регуляціїї імунітету та підтримує стійкість до запалення.
Перехворіють усі? Чи може кого мине?
60-70% населення світу перехворіють.
Як уникнути зараження тим, хто працює в офісах, установах?
• проводити наскрізне провітрювання приміщень та проведення вологих прибирань із використанням дезінфекційних засобів у приміщеннях;
• не допускати до роботи осіб з ознаками інфекційного захворювання;
• виділити приміщення для тимчасової ізоляції осіб з ознаками гострого респіраторного захворювання (в разі виявлення такої особи, вжити заходів для ізоляції від здорових осіб та негайно повідомити про випадок відповідний заклад охорони здоров'я);
• обмежити масові заходи в закритих приміщеннях;
• забезпечити необхідні умови для дотримання працівниками правил
особистої гігієни (рукомийники, мило, одноразові рушники, серветки тощо);
• проводити регулярну обробку рук спиртовмісним засобом та/або мити їх з милом;
• забезпечити медичні пункти необхідними засобами та обладнанням (термометрами, бактерицидними випромінювачами, дезінфекційними та антисептичними засобами, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту тощо);
• дотримуватися правил респіраторної гігієни (при кашлі та чханні прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку в контейнер для сміття з кришкою і обробляйте руки спиртовмісним антисептиком або мийте їх водою з милом);
• користуватися одноразовими масками при необхідності, проводити їх заміну, як тільки вони стануть вологими чи забрудняться.
Куди звертатися (контактні телефони, можливо адреса чи прізвища лікарів), якщо сімейний лікар ігнорує?
Що робити у випадку коли захворів у Києві, а прописка і сімейний лікар в іншому місті?
Телефонувати на гарячі лінії COVID- 19:
Контакт - центр МОЗ з питань COVID- 19 - 0 800 60 20 19
-Департамент охорони здоров'я м.Києва -( 044)-278 41 91; ( 044)235 01 01; 1583
МОЗ - 0800 505 201
Урядова гаряча лінія- 1545
Центр громадського здоров'я -0 800 505 840
Для кого потрібна самоізоляція?
Самоізоляція потрібна:
якщо ви близько контактували з особами, хворими на COVID-19;
якщо ви нещодавно повернулись із країн, «червоних» по відношенню до України (перелік країн постійно оновлюється на сайті МОЗ України).
При позитивному COVID-19 сімейний лікар призначає зразу антибіотики – чи це доречно?
Питання призначення тих чи інших медикаментів вирішує конкретний лікар з огляду загального стану кожного окремого пацієнта та результатів додаткових методів його обстеження.
Як довго вірус перебуває в повітрі або тримається на поверхні? Тобто через які предмети є небезпека зараження, наприклад, в офісі?
Вірус може зберігати життєздатність на поверхнях від 3-х годин до декількох днів. Конкретні терміни залежать від низки умов. Наприклад, тип поверхні, температура і вологість навколишнього середовища. Перебуваючи поза організмом людини, вірус втрачає свою здатність викликати захворювання. Згідно із науковими даними, вірус 2019-nCoV на зовнішніх поверхнях залишається небезпечним для людини 3-4 години. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей, техніку тощо.
Що краще для офісу в якості дезінфектора – бактерицидні лампи, санітарні рамки, кварц?
Немає клінічно доведених даних про 100% ефективність знищення коронавірусу з поверхонь та предметів. Однак, з огляду на механізм поширення вірусу, рекомендується проводити вологе прибирання поверхонь з використання дезінфекційних засобів та регулярне наскрізне провітрювання приміщень.
Кажуть, що аерозольні дезінфектори для рук порушують гідролипідний шар шкіри – як правильно обробляти руки?
Дуже важливо регулярно та ретельно мити руки з милом та/або обробляти їх спиртовмісним антисептичним засобом. Якщо на поверхні рук присутній вірус, то обробка їх таким спиртвмісним засобом інактивує його.
Для миття рук прийнятні всі види мила - рідке, тверде чи порошкоподібне. Коли ви миєте руки з милом і водою, змочіть руки водою та нанесіть необхідну кількість мила, щоб вистачило покрити всі поверхні рук. Тривалість миття повинна бути не менше 20-30 секунд для кожної руки. Після миття обполосніть руки водою, ретельно витріть чистим або одноразовим рушником.
Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я, найбільш ефективні засоби для антисептики рук - це спиртові антисептики на основі етилового (в концентрації спирту не менше 70%) або ізопропілового (в концентрації спирту не менше 60%) спирту, що містять в своєму складі компоненти, що пом'якшують і зволожують шкіру.
Наносити на долоні слід не менше 3 мл спиртового антисептика (рясно змочивши їм шкіру рук) і втирати його не тільки в долоню, а й на всю поверхню кисті, включаючи тильну частину руки, великий палець руки та між пальців протягом 30-60 секунд, або відповідно до інструкції із застосування засобу. Засіб необхідно втирати до повного висихання рук.
Серед населення поширюється інформація щодо посиленого прийому вітамінів С, Д3 та препаратів цинку – чи є реакція Ковід-19 на ці вітаміни і мінерал?
Дефіцит в організмі вітамінів С і D та дефіцит цинку може призводити до зниження імунітету, тому з профілактичною метою рекомендується додатково вживати ці вітаміни і мікроелемент.
Лікарі, які перехворіли Covid-19, кажуть, що вірус не зупиняє свої дії в організмі після лікування та повільно руйнує такі системи як судинну – головного мозку, серцево-судинну та нирки. Чи це так і чи їснує якась реабілітація після лікування?
Реабілітація після захворювання на COVID-19 обов’язкова. Всі, хто перехворів нa COVID-19, потребують або будуть потребувати в майбутньому реабілітації. Деякі пацієнти приходять в норму швидко, а для інших коронавірус може стати початком тривалих проблем зі здоров’ям. Вік, стать і супутні хвороби збільшують ризики зі станом здоров’я в майбутньому. А швидкість відновлення залежить від інтенсивності та тривалості проведеного лікування. У людей, що перехворіли на СOVID-19, є серйозні наслідки хвороби. Вони стосуються не тільки фізичного здоров’я пацієнтів, а й їхнього психологічного стану, – можливий розвиток депресії і посттравматичного синдрому у тих, хто переніс коронавірус.
Варто розглянути два найбільш важливих типи реабілітації: перший – це пульмонологічна реабілітація, тобто відновлення життєвого об’єму легень, що досягається за допомогою дихальної гімнастики та фізіотерапевтичних процедур. Другий – загальна реабілітація, що полягає в турботі про організм, потрібен час, щоб оговтатись від запалення та рубцювання тканин легень. Відновлення може тривати від двох до восьми тижнів.
Всесвітня організація охорони здоров’я розробила рекомендації для самостійної реабілітації після COVID-19. Там є інструкції для покращення як фізичного, так і ментального здоров’я, оскільки управління стресом, відчуттям тривоги та депресією є важливою частиною загального одужання.