Опанасюк Валерій народився 20 травня 1971 року в селі Дюксин Костопільського району Рівненської області. Мешкав у Рівному. Працював автомеханіком. Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, був активним учасником Революції Гідності. Його знало багато рівнян, які були на Майдані. Цілими днями чергував на барикадах, допомагав новоприбулим активістам. Ті, хто добре знав Валерія Опанасюка, розповідають: у чоловіка було загострене почуття справедливості. Він ніколи не звертав уваги на матеріальні блага. Завжди допомагав тим, хто цього потребував. У біді першим простягав руку допомоги. Не вмів довго тримати зла. Валерій не боявся говорити правду. 20 лютого 2014 року загинув внаслідок вогнепального поранення. Куля снайпера влучила йому в серце, коли Валерій витягував з-під обстрілу поранених побратимів. Валерію було 42 роки. Похований 23 лютого 2014 року в місті Рівне на Алеї Слави кладовища «Нове». Без батька залишилися четверо маленьких дітей.

 

Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності Валерію Адамовичу Опанасюку присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка (посмертно). Також В. Опанасюк нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно). 3 червня 2014 року рішенням сесії Рівненської міської ради Валерію Опанасюку присвоєно звання “Почесний громадян міста Рівне” (посмертно) та нагороджено відзнакою “За заслуги перед містом” І ступеня (посмертно).